Про нас
Погода


Життя - це подорож, а не
пункт призначення

Steven Tyler

"Aerosmith"

Відгуки,

пропозиції,

коментарі

вер3-28

Кажуть люди всі мені, нащо вишиваю?

 

А я без шиття не можу, без нього вмираю.

 

Та усякі співаночки я про всіх складаю:

 

Про Карпати і про люди, про все, що бажаю…

 

 

 

Василина Янушевська-Шкрібляк

Однією з родзинок туристичного пізнавального табору “Верховина” є зустріч з чудовою творчою людиною Василиною Янушевською-Шкрібляк у її хаті-музею вишивки.

вер3-01 вер3-26 вер3-02

Тяжка але цікава доля, Чорногірські вітри, щедрі роси Карпат, полонинське різнотрав’я, бджілярство батька навчили працелюбності та творчому підходу.

Василина Василівна вишивати полюбляла з дитинства, ніяка робота не є такою милою і любою для її душі. Душою і серцем, створюючи образи в своїй уяві, підбирає кольори та візерунки. Каже, що поки не побачить свій творчий задум на полотні чи на папері, ніяк не знаходить спокою, ні на хвилину.

Кімнати в її чепурній оселі красуються рукотворними дивами і мають кожна свою тематику. Дуже багато людей не лише з України, а й інших країн навідуються з подарунками. 

вер3-03 вер3-06 вер3-14
вер3-04 вер3-10 вер3-05

Поетична муза почала відвідувати Василину Василівну вже в зрілому віці, коли стала вдовою і важка хвороба прикувала її до ліжка – вона почала писати вірші, співанки та легенди. “Залишилась одна у домі, бо дочка живе у Мукачево, а три сини хоч і живуть у Зеленому, та мають свої домівки і великі родини. Молила Бога, аби здійснив чудо зцілення, і так сталося: я стала на ногу, котру хотіли ампутувати.”

вер3-20 вер3-09 вер3-23
вер3-16 вер3-18 вер3-15

Відвідувачей зустрічає як своїх рідних – і чаєм пригостить з Карпатських трав, які сама збирає, і воду в дорогу дасть з джерельця біля будинку. Перший раз ми за бесідою просиділи практично цілий день. Мій син (7 років) за наступний тиждень перечитав дві її книжки і не міг відірватися.

Свої роботи показувала на виставках, конкурсах та Всеукраїнських фестивалях (насамперед Гуцульських) в багатьох містах України і завжди поверталася з нагородами. Для Василини найвищою нагородою є погляди замилування її роботами.

вер3-24 вер3-27 вер3-25
вер3-13 вер3-21 вер3-12
вер3-22 вер3-17 вер3-19

“Я уже не молода, а тому спішу жити…”  Ще не всі картини, які живуть у Васелининій уяві, перенесені на полотно і папір.

На центральній вулиці Верховини біля пам’ятника з фотографіями Небесної Сотні її вірш – присвячений загиблим та їх матусям.

Онуки теж захоплюються справою бабусиного життя – вони ж народились з генетичним кодом: “Вишивка+Поезія”.

вер3-07 вер3-11 вер3-08

Василина Янушевська живе звичайним життям гуцулки. Як усі, має щоденні клопоти і турботи про чималу господарку, доглядає корів, свиней, заготовляє сіно… Але живе таки в іншому світі, іншому вимірі і на життя дивиться іншими очима – очима серця.

  вер3-29  

За згодою Василини Янушевської-Шкрібляк в статті використані матеріали з приватної колекції, бесіди та книжки “Черемоша взір”.